Що впливає на розвиток мовної особистості інформаційної доби

1. Нова лінгвістична реальність
Розвиток інформаційних технологій сприяв виникненню нового культурного й мовного середовища, нової лінгвістичної реальності, котра формується й стрімко розвивається разом із розширенням сфери дії сучасних засобів комунікації: Інтернету, стільникового та супутникового зв’язку.
Інтернетом породжено нову форму мовної взаємодії – писемне розмовне мовлення. До появи Інтернету спонтанне мовлення виявлялося в усній формі, в Інтернеті ж спонтанне усне розмовне мовлення неминуче фіксується в письмовій (точніше, у друкованій) формі. Спілкування відбувається в писемній формі, проте в умовах інтерактивної мережевої комунікації темп мовлення наближений до форми усної.
Соціальні медіа – форуми, блоги і соціальні мережі – активно стирають межу між діалогом і монологом. Репліку діалогічного спілкування важко відрізнити від монолога, тим більше підкріпленого інтернет-посиланнями.
Цілком можливо, що йдеться про формування нового стилю – стилю інтернет-спілкування, відмінними ознаками якого є так звана «письмова вимова», гіпертекстуальність і підкреслена розмовність. При цьому якісно новою ознакою стилю також є його спонтанність, незважаючи на письмове відтворення.
«Мешканці» форумів і чатів практично повністю позбавлені допоміжних (паралінгвістичних) засобів: вони не чують тембру голосу, його сили, особливостей дикції, не розрізняють емоційного забарвлення, не бачать жестів і міміки, не сприймають акцентування частини висловлення. Потреба в осмисленні цього лінгвістичного факту спричинила появу нового терміна – «письмова вимова». Функцію інтонаційних конструкцій у такому випадку перебирають на себе так звані «смайлики» (емотикони), допомагаючи співрозмовникові передати експресивно-емоційне забарвлення висловлень.
2. Вплив Інтернету на будову тексту
Розміщені в мережі тексти побудовані за принципом перевернутої піраміди: спочатку викладається суть, після чого зміст деталізується. Така будова відрізняється від будови класичного тексту (зачин – виклад (основна частина) – кінцівка (або висновок).
Завдяки Інтернету інтенсивно почала розвиватись інтертекстуальність. Йдеться про нове явище текстології – гіпертекст, за принципом якого організовано мовний простір Інтернету. Гіпертекст здатний до безперервної трансформації, інтерпретації його змісту багатьма способами. Гіперпосилання забезпечують можливість структурувати інформацію «блоками», пов’язаними і, в той же час, відносно незалежними один від одного. Багатоваріантність розвитку сюжету дозволяє залучати до активного створення і розвитку тексту всіх учасників комунікації.
Мало сказати що зафіксований Інтернетом гіпертекст характеризує його автора (або інтерпретатора). Аксіомою стає формула «особистість = текст або особистість = мова», адже всі мовні (і не лише мовні) індивідуальні особливості виявляються в буквальному сенсі слова. Текст і особистість у віртуальній реальності стають рівнозначними, отже, значення письмово-вимовного тексту надзвичайно важливе.
3. Адаптація мовної особистості до умов інформаційної доби
Усе сказане вище дає підстави говорити про активну адаптацію мовної особистості до умов інформаційної доби, що виявляється в формуванні так званого психосоціального мовця, який у професійній діяльності й особистісному спілкуванні активно послуговується сучасними технологіями опрацювання інформації.
Урбаністичне середовище спричиняє фрагментарність стосунків. Стає все менше інтимності, довірливості, на зміну їм приходить сухий прагматизм. Психологи й лінгвісти говорять про появу феномена модульної людини.
Урахування цих обставин має спричинити перегляд критеріїв мовної особистості з позицій лінгвістики, психолінгвістики та прагматики.
Сучасні педагоги мають бути обізнані з характеристиками мовної особистості інформаційної доби, головними рисами якої мають стати здатність до ефективної комунікації та спроможність творчо мислити й діяти.
О.В.Ігнатова, Є.М.Санченко. Поняття «мовна особистість» у віртуальному комунікативному середовищі
Л.Т.Коваленко. Як спілкуватися в соціальних мережах і чи може вчитель впливати на культуру спілкування в Інтернеті
О.П.Глазова. Шкільний твір інформаційної доби