Школа розвитку вербального інтелекту педагога
Інтегрування у зміст шкільного курсу мови елементів медійної освіти в контексті формування мовної особистості
Термін медіа (англ. media — засоби, способи) уживають на позначення каналів та інструментів, що використовуються для зберігання, передачі й надання інформації. До мас-медіа (Mass media) відносять пресу (газети, журнали, книжки), радіо, телебачення, Інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, навіть рекламні щити та панелі.
Мовна особистість інформаційної доби повинна мати розвинуту медійну компетентність (media compentence), яку визначають як сукупність мотивів, знань, умінь, здібностей особистості (показники: мотиваційний, контактний, інформаційний, перцептивні, інтерпретаційний / оцінний, практико-операційний / діяльнісний, креативний), що сприяють вибору, використанню, критичному аналізу, оцінці, передаванню, а головне, створенню медіа-текстів у різних видах, формах і жанрах, аналізу складних процесів функціонування медіа в соціумі [Федоров].
Словесник має звернути увагу школярів на необхідність дотримання при складанні медіа-тексту етичних принципів, головні з яких – правдивість, достовірність (виявляється передовсім у посиланнях на джерела інформації), обов’язок перевіряти інформацію, необхідність спростувати її у випадку допущення помилки, неупередженість, повага до честі та гідності людей, чітке розмежування між фактами та їхніми коментарями, збалансованість оцінок. Важливими є мовленнєва культура, уникання негативних стереотипів щодо окремих осіб або груп людей. Слід виховувати негативне ставлення до використання «мови ворожнечі» (від англ. «hate speech», букв. – мова ненависті) – приниження гідності особи або цілої спільноти через посилання на її належність до етнічної, статевої, професійної або іншої спільноти. Опрацьовуючи як зразки матеріали ЗМІ дискусійного характеру*, школярі мають не забувати і про мозаїчність думки – бути єдиними не значить бути однаковими: обстоюючи власні переконання, людина має пам’ятати, що таке ж право має її опонент.
Читайте також:
Концепція впровадження медіа-освіти в Україні
Н.І.Череповська. Про експериментальну модель програми спеціального медіа-освітнього курсу для старшокласників «Медіа-культура»
С.Шумаєва. Медіа-компетентність як складова загальної мас-медійної просвіти учнів
О.Глазова. Робота над портретним нарисом у 7 класі (нове в програмі)
О.П.Глазова. Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти (на прикладі кінофільму «Незламна»)
О.Глазова. Інтерв’ю: жанр журналістики та вид навчальної роботи (нове в програмі)
О.Глазова. Робота над статтею на морально-етичну тему в публіцистичному стилі мовлення в 10 класі
Дивіться:
О.П.Глазова. Основні задачі медійної освіти: презентація
__________________
* Див. Особливості будови роздуму дискусійного характеру в Програмі Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 29.05.2015 №58